Библия - Обещанное Восстановление

1-а Самуїлова

Розділ 13

1 Рік був, як Саул зацарюва́в, і два роки царював над Ізраїлем.

2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.

3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“

4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.

5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену.

6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х.

7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.

8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього.

9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення.

10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.

11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші.

12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“

13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.

14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“.

15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка.

16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші.

17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал,

18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.

19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“

20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого,

21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́.

22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на.

23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу.

Первая книга Царств

Глава 13

1 Саулу было тридцать лет, когда он стал царем, и правил он Израилем сорок два года.

2 Саул выбрал себе в войска в Израиле три тысячи человек. Две тысячи были с ним в городе Михмасе и в нагорьях Вефиля, а тысяча — с его сыном Ионафаном в городе Гиве, что в земле Вениамина. Остальной народ он отпустил по домам.

3 Ионафан напал на сторожевую заставу филистимлян в Геве, и филистимляне услышали об этом. Тогда Саул велел трубить в рога по всей стране и сказал: — Пусть услышат евреи!

4 И весь Израиль узнал новость: Саул напал на филистимскую заставу, и теперь филистимляне возненавидели Израиль. Народ был призван присоединиться к Саулу в Гилгале.

5 Филистимляне собрались воевать с Израилем, у них было три тысячи колесниц, шесть тысяч колесничих и столько воинов, сколько песка на морском берегу. Они поднялись и расположились лагерем в Михмасе, к востоку от Бет-Авена.

6 Когда израильтяне увидели, что они в опасности, и что их сильно потеснили, они спрятались в пещерах и зарослях, среди скал, в ямах и колодцах.

7 Некоторые евреи даже перебрались за Иордан в землю Гада и в Галаад. Саул остался в Гилгале, и все воины, которые были с ним, дрожали от страха.

8 Он выждал семь дней — время, определенное Самуилом, — но Самуил все не приходил в Гилгал, и люди Саула начали разбегаться.

9 Тогда Саул сказал: — Приведите ко мне животных, предназначенных для жертв всесожжения и жертв примирения. И он сам принес жертву всесожжения.

10 Как раз в то время, когда он закончил жертвоприношение, пришел Самуил, и Саул вышел, чтобы приветствовать его.

11 — Что ты сделал? — спросил Самуил. Саул ответил: — Когда я увидел, что люди разбегаются, ты не пришел в назначенное время, а филистимляне собираются в Михмасе,

12 я подумал: «Теперь филистимляне спустятся в Гилгал, выступив против меня, а я так и не попросил благословения от Господа». Поэтому я решил, что должен принести жертву всесожжения.

13 — Ты поступил безрассудно, — сказал Самуил. — Ты не исполнил повеления, которое дал тебе Господь, твой Бог. Если бы ты не сделал этого, Он установил бы твое царство над Израилем навсегда.

14 Но теперь твое царствование не продлится. Господь нашел Себе человека по сердцу и избрал его вождем Своего народа, потому что ты не исполнил Господнего повеления.

15 Затем Самуил поднялся из Гилгала в Гиву Вениамина. Саул пересчитал людей, которые были с ним, и их набралось около шестисот человек.

16 Саул, его сын Ионафан и люди, которые были с ними, стояли в Геве, что в земле Вениамина, тогда как филистимляне разбили лагерь в Михмасе.

17 Филистимские воины вышли для набега тремя отрядами. Один повернул к Офре, что в земле Шуал,

18 другой — к Бет-Хорону, а третий — к пограничной земле, возвышающейся над долиной Цевоим, по направлению к пустыне.

19 Во всей земле Израиля невозможно было отыскать ни одного кузнеца, потому что филистимляне сказали: «Иначе евреи станут делать мечи или копья!»

20 Весь Израиль ходил к филистимлянам точить свои плужные лемехи, мотыги, топоры и серпы.

21 Две трети шекеля стоило наточить плужные лемехи и мотыги, и треть шекеля — наточить топоры и поправить рожон для скота.

22 Поэтому в день сражения ни у одного воина с Саулом и Ионафаном не было в руке меча или копья; они были только у Саула и у его сына Ионафана.

23 Отряд филистимлян вышел к михмасской переправе.

1-а Самуїлова Розділ 13	Первая книга Царств Глава 13
1 Рік був, як Саул зацарюва́в, і два роки царював над Ізраїлем.	1 Саулу было тридцать лет, когда он стал царем, и правил он Израилем сорок два года.
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.	2 Саул выбрал себе в войска в Израиле три тысячи человек. Две тысячи были с ним в городе Михмасе и в нагорьях Вефиля, а тысяча — с его сыном Ионафаном в городе Гиве, что в земле Вениамина. Остальной народ он отпустил по домам.
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“	3 Ионафан напал на сторожевую заставу филистимлян в Геве, и филистимляне услышали об этом. Тогда Саул велел трубить в рога по всей стране и сказал: — Пусть услышат евреи!
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.	4 И весь Израиль узнал новость: Саул напал на филистимскую заставу, и теперь филистимляне возненавидели Израиль. Народ был призван присоединиться к Саулу в Гилгале.
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену.	5 Филистимляне собрались воевать с Израилем, у них было три тысячи колесниц, шесть тысяч колесничих и столько воинов, сколько песка на морском берегу. Они поднялись и расположились лагерем в Михмасе, к востоку от Бет-Авена.
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х.	6 Когда израильтяне увидели, что они в опасности, и что их сильно потеснили, они спрятались в пещерах и зарослях, среди скал, в ямах и колодцах.
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.	7 Некоторые евреи даже перебрались за Иордан в землю Гада и в Галаад. Саул остался в Гилгале, и все воины, которые были с ним, дрожали от страха.
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього.	8 Он выждал семь дней — время, определенное Самуилом, — но Самуил все не приходил в Гилгал, и люди Саула начали разбегаться.
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення.	9 Тогда Саул сказал: — Приведите ко мне животных, предназначенных для жертв всесожжения и жертв примирения. И он сам принес жертву всесожжения.
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.	10 Как раз в то время, когда он закончил жертвоприношение, пришел Самуил, и Саул вышел, чтобы приветствовать его.
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші.	11 — Что ты сделал? — спросил Самуил. Саул ответил: — Когда я увидел, что люди разбегаются, ты не пришел в назначенное время, а филистимляне собираются в Михмасе,
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“	12 я подумал: «Теперь филистимляне спустятся в Гилгал, выступив против меня, а я так и не попросил благословения от Господа». Поэтому я решил, что должен принести жертву всесожжения.
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.	13 — Ты поступил безрассудно, — сказал Самуил. — Ты не исполнил повеления, которое дал тебе Господь, твой Бог. Если бы ты не сделал этого, Он установил бы твое царство над Израилем навсегда.
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“.	14 Но теперь твое царствование не продлится. Господь нашел Себе человека по сердцу и избрал его вождем Своего народа, потому что ты не исполнил Господнего повеления.
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка.	15 Затем Самуил поднялся из Гилгала в Гиву Вениамина. Саул пересчитал людей, которые были с ним, и их набралось около шестисот человек.
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші.	16 Саул, его сын Ионафан и люди, которые были с ними, стояли в Геве, что в земле Вениамина, тогда как филистимляне разбили лагерь в Михмасе.
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал,	17 Филистимские воины вышли для набега тремя отрядами. Один повернул к Офре, что в земле Шуал,
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.	18 другой — к Бет-Хорону, а третий — к пограничной земле, возвышающейся над долиной Цевоим, по направлению к пустыне.
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“	19 Во всей земле Израиля невозможно было отыскать ни одного кузнеца, потому что филистимляне сказали: «Иначе евреи станут делать мечи или копья!»
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого,	20 Весь Израиль ходил к филистимлянам точить свои плужные лемехи, мотыги, топоры и серпы.
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́.	21 Две трети шекеля стоило наточить плужные лемехи и мотыги, и треть шекеля — наточить топоры и поправить рожон для скота.
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на.	22 Поэтому в день сражения ни у одного воина с Саулом и Ионафаном не было в руке меча или копья; они были только у Саула и у его сына Ионафана.
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу.	23 Отряд филистимлян вышел к михмасской переправе.

Старий
завіт

Новий
завіт

1-а Самуїлова

Розділ 13

Первая книга Царств

Глава 13

1-а Самуїлова

Розділ 13

Первая книга Царств

Глава 13

Старий завіт

Новий завіт

1-а Самуїлова

Розділ 13

Первая книга Царств

Глава 13

1-а Самуїлова

Розділ 13

Первая книга Царств

Глава 13

Старий
завіт

Новий
завіт